Зайві слова там, де звучить поезія, бо вона, як музика: то тиха і погідна, як весняний струмок, то рвучка, пронизлива і непередбачувана, як ураган - поезія Великого Кобзаря. Вона звучить у тиші залу, огортає душу незнайомим досі, незбагненним трепетом, аж стає тій душі терпко та незатишно, а надто від слів: "На кожнім - проявлено карб. ..Ось тут, поміж нас, Кобзар невидющий, невидний... Все бачить і чує. А що він Співає про нас? с.Червоне. Народний дім спільно з бібліотекою.Літературно - мистецький захід "Шевченкове слово живе".
Немає коментарів:
Дописати коментар